Вірші про літо

* * * Спинилось літо на порозі І дише полум`ям на все, І грому гордого погрози Повітря стомлене несе. Умиється зелене літо І засміється, як дитя, – Весни ж і весняного цвіту Чи я побачу вороття? Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих?

Дівчина Бджілки золотисті В квітах літають, Роси перлисті З трав опадають. З золота зіткане сяєво ллється, Ліс в нім купається, листя сміється. В шатах зелених Вийшла дівчина, В косах студені Роси-перлини. З золота зіткане сяєво ллється, Ліс в нім купається, листя сміється. В квітах барвистих Дівчина сяє, В оченьках чистих Сонечко грає. З тих оченяток маєво ллється… Дівчина літом веселим зоветься…