Вірші про літо
Ліна Костенко
Сунички Під маленькими ялинками У смарагдовій траві Літо виросло суничками – То по одній, то по дві. Ой, сестриченько-яличко Ти не дряпай моє личко, Я суничок назбираю Жменьку мамі і собі!
* * * Що в нас було? Любов і літо. Любов і літо без тривог. Оце і все. А взагалі-то Не так і мало, як на двох. Ось наші ночі серпень вижне, Прокотить вересень громи, І вродить небо дивовижне Скляними зорями зими! І знову джміль розмружить квітку, І літо гратиме в лото. І знов сплете на спицях плітку Сторукий велетень Ніхто. І в цьому днів круговороті, Де все минати поспіша, Як та пташиночка на дроті, Спочине стомлена душа.
