Вірші про літо

Червень Здраствуй, червню! Здраствуй, літо! Люба сонячна пора. Колоситься в полі жито, Загоряє дітвора. Червоніють полуниці Соковиті, запашні, В хаті зовсім не сидиться. Ой, які хороші дні! Г. Демченко

Літо Літо, літо золоте Випиває роси Та з пшениченьки плете Україні коси. Виглядає з-поміж віт Вишнями в садочку, Одяга на цілий світ Сонячну сорочку. А. Загрудний

Сунички Під маленькими ялинками У смарагдовій траві Літо виросло суничками – То по одній, то по дві. Ой, сестриченько-яличко Ти не дряпай моє личко, Я суничок назбираю Жменьку мамі і собі! Л. Костенко

Літо Липа, липа зацвіла! — Засурмила всім бджола.— Гей, злітайтеся, подруги, У гайок на край села. Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт. Наберем багато меду. Вирушаймо ж у політ! — Бджоли з пасіки летять, Липі крону золотять. І здається, що у липи Віти струнами бринять. Т. Коломієць

Літо За крутими берегами Пахне сіно полинами, На ромашці бджілка спить, З неба капає блакить. Явори лоскоче вітер, Розплітає вербам віти, Літо шепче до води: – Я прийду іще сюди. Л. Новикова

Справи літа Знаєш, скільки справ у літа? Їх усіх не полічити! Треба нам підсмажить спини, Ніс убрати в ластовиння, Накупати нас у річці Наперед на три сторіччя, Та іще подарувати Лісу й лугу буйні шати. Словом, справ — не полічити! Та найбільше треба літу, Щоб зуміли я і ти Набагато підрости! А. Костецький